Повітряна стихія

Бейрут - місто, яке ніколи не спить. Воно навчило зализувати рани, заподіяні війною, мліти від нещадного сонця, запаху цвіту апельсинових дерев… Про місто східної мудрості розповідає письменниця Марина Гримич.

Слов’янськ - місто-повернення, за плечима якого стоять захисники, чия пам’ять злилася з пам’яттю тих, хто віддав за ці землі життя… Особистими спогадами і бойовим досвідом ділиться письменниця, військовослужбовиця Ярина Чорногуз.

За синім небокраєм Чорного моря чекає на звільнення дім письменниці Світлани Тараторіної – таємничий Ак-Шеїх, край білого шейха. Як повернути забуті імена давнім місцям, коли вони в окупації?

Велич тисячолітнього міста не виміряти інтенсивною забудовою мегаполісу, адже Острог залишається освітнім центром без радянських оздоб. Про мудру силу улюбленого міста розповідає письменник Олександр Ірванець.

Води Канівського водосховища приховують “українську Атлантиду”. Літописне місце було “Голлівудом над Дніпром” і серцем Духовної республіки, а тепер його легенди оповідає письменник Любко Дереш.

“Чи є рай на землі? Є”, — стверджує письменниця Євгенія Кузнецова. Кастро-Урдіалес — містечко готичної величі, що на півночі Іспанії.

Київ – це палімпсест, у якому крізь хмарочоси і паркінги проступають таємниці давніх епох. Разом із Оксаною Забужко мандруємо старовинними кварталами прадавнього міста.

Панівна висота над Донецьким кряжем, Часів Яр. У наші дні росіяни наступають на місто: шматують бронетехнікою колись акуратні вулички, ворожа піхота з кожним штурмом знищує пам’ять про минуле життя. Про минуле міста свого дитинства, дідобабів Часів Яр, розповідає історикиня, письменниця Олена Стяжкіна.

Хто вплинув на переосмислення та сприйняття рідного мікрорайону? Чому частину Сихова, що у Львові, називають Санта Барбара? Особистими історіями ділиться письменниця Галина Вдовиченко.

Впізнати Ялту з одного запаху, одного камінчика на пляжі, одного кольору гір удалині. Цілісну картину зі своїх спогадів збирала письменниця Марина Пономаренко.

«Каері біна» — лялька повернення. Їх одягають у кімоно, садять на човник, який має винести із вод. І так уже тринадцять років, вірячи, що вони повернуть тих, хто зник.

Уночі стіни укриттів тряслися від обстрілів, а вранці — тут урочисто відкривали дитячий майданчик. Про життя на лінії розмежування та чи стане Нью-Йорк містом-фантомом письменниця Гаська Шиян.

Коли в лютому 2022-го року Київ намагаються захопити росіяни, режисерка Марися Нікітюк та її кішка-сфінкс Мінерва спочатку їдуть у ліси на Рівненщині. Згодом вони перебираються у Івано-Франківськ — ночувати в гримерці, спускатись у бомбосховища Театру та вчитись жити у новому воєнному часі.

Париж 1 січня 2022 року. До початку великого нашестя сім тижнів. Про дихання війни та останнє відвідане місто перед повномасштабним вторгненням розмірковує письменник Антон Чех.

Вперше Бахчисарай вона побачила уві сні, ще до поїздки у 2012 році. Чи склалися частинки зі сну у картину реального міста розповідає письменниця, журналістка Анастасія Левкова.

Старовинний вальс у готелі «Ґаліція», швидкий Прут і особливе відчуття часу на початку Великої війни… Про Коломию та її внутрішні картини очима тимчасової переселенки розповідає письменниця Катерина Єгорушкіна.

У минуле можна зазирнути через супутникову онлайн-карту: спогади пронесуть крізь руйнації та окупацію у світ, де ще квітнуть абрикоси і яблуні, височіє терикон, де Луганщина — найбезпечніше місце на землі. Про Кибинці розповідає письменниця Любов Якимчук.

Як життя у 90-ті гартувало характер цілого покоління і вплинуло на сучасні звички? Свої історії про Ніжин розповідає письменник Олександр Михед.

25 лютого 2022 року, між Одеською та Миколаївською областю, на узбережжі поблизу села Коблеве, українські бійці зупинили російський десант. Еволюцію любові одеситів до свого міста і країни досліджує журналістка, письменниця Зоя Казанжи.

Ці звуки пам’ять збереже назавжди: вітер на блокпості, як тікає ворожа колонна, пісня прапорів та дитячий сміх у напів порожньому місті. Письменник Владислав Івченко записав, як звучало його рідне місто Суми у 2022-2024 роках.

Яка на смак бахмутська сіль і чим схожа вона на ту, що видобувають у Дрогобицькій солеварні? Письменник Мирослав Лаюк використовує метафору солі для того, щоб дослідити історію Дрогобича.

Від Глухова до російського кордону лише десять кілометрів, від початку повномасштабної війни Сумщина тримає оборону. Про останню гетьманську столицю, місто сили на прикордонні, місце свого дитинства — Глухів, розповідає письменниця Тамара Горіха Зерня.

У січні 2022-го року письменниця Євгенія Завалій була зачарована зимовою Ригою, містом із давньою історією та власною пам’яттю про окупацію. Як мандрівка у Латвію розділила життя авторки на “до” та “після” напередодні великої загрози?

За лютий-березень 2022 року в Бучі загинуло понад 600 мирних жителів. Письменниця, правозахисниця Лариса Денисенко — про перший досвід спілкування з людьми, які пережили втрату та Бучу січня 2022-го.

На початку повномасштабного вторгнення в Ужгороді знайшли прихисток десятки тисяч людей. Як місто і містяни призвичаїлися до кардинальних змін? Крізь власний досвід переселенства поет, прозаїк, журналіст, перекладач Олег Коцарев.

Бердянськ 2015 року: на Донбасі другий рік іде війна, а сусідніх областях літературно-музичні фестивалі згуртовують прихильників української культури. Письменник Павло Коробчук згадує найтепліше море та український Бердянськ.

Як місто стало прихистком для українських біженців? Про спільну історію України та Польщі розмірковує письменниця Олеся Мамчич.

Гора Лисоня, храм св. Миколая XVI століття та Чортовий камінь біля якого бували Іван Франко, Богдан Лепкий, Соломія Крушельницька. Про місця сили розповідає письменник Анатолій Дністровий.

Дніпро — не Дніпропетровськ. Що змінилося разом з ім'ям міста, розмірковує письменник, журналіст Максим Беспалов.

Ірена Карпа — про зв'язок між Яремчем і Францією. Чи вживається у прикарпатському містечку архаїка з глобалізацією? І чому міст через річку Прут досі сниться у кошмарах Ірені Карпі?

2020 рік. Будинок «Слово», його привиди та подарунок від Сергія Жадана. Про свій Харків розповідає ужгородський письменник, журналіст, перекладач Банді Шолтес.

Історія міста — історія роду. Про особисту мапу Києва, час найважчих викликів і динамічного розвитку — письменниця, режисерка Ірина Цілик.

Донецьк: зима-2012. Оксана Забужко — про перші враження від побаченого, найбільш «донецький» вірш Василя Стуса й те, що визначає ментальну та психологічну специфіку міста.

27 подкастів Суспільного стали номінантами у п’яти різних категоріях аудіопремії «Слушно» від Megogo Audio. До 15 вересня триває голосування, під час якого слухачі мають змогу вибрати найкращі українськомовні подкасти. Будемо вдячні за підтримку проєктів Суспільного. Голосування за посиланням: megogo.net/ua/megogo_audio_awards

Ігор Померанцев та його текст «Мій Ізраїль». Слухайте у новому епізоді подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.

Ігор Померанцев та його текст «Чернівецькі маги». Слухайте у новому епізоді подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.

Яким є канон української літератури? Як міг би виглядати Сковорода сьогодні? Про багатовирмірність Франка та долю Шевченка, розмірковує Андрій Любка у новому епізоді подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.

Атмосфера подорожей та як вони змінилися з часом? Розмірковує Андрій Любка у текст «Україна між півднем І північчю». Слухайте у новому епізоді подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.

Чому неможливо встигнути все за своє життя та чому це добре? Про планування, неспішність, насолоду від кіно та літератури розмірковує Роман Малиновський у тексті «Споглядаючи Годара». Слухайте у новому епізодів подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.

Як зустріла проголошення незалежності Христя Венгренюк у дитинстві. Та яке значення мала ця подія для родини. Згадує авторка у тексті «Ненароджена із незалежністю». Слухайте у новому епізодів подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.

Про творчість, архітектуру, молодість та інші роздуми Юрія Андруховича у тексті «Перед брамою». Слухайте у новому епізодів подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.

«Повітряна стихія» подкаст з голосами улюблених письменників від Радіо Культура. У цьому епізоді на вас чекає текст Олександра Бойченко «Попід руку з чудовиськом» про польського письменника Тадеуша Боровського. Його життя в концтаборі «Аушвіц», творчість та спроби самогубства.

«Повітряна стихія» подкаст з голосами улюблених письменників від Радіо Культура. У цьому епізоді на вас чекає текст Олександра Бойченко «Ситий днями» про легенду польської літератури та бунтаря Марека Гласко.

Ігор Померанцев та його роздуми у тексті «Спомин літа». Слухайте у новому епізоді подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.

Роздуми Христі Венгринюк про кіно, мистецтво та смаки. Текст «я пам'ятаю, що треба їсти, коли голодний і спати, коли втомився» у новому епізоді подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.

Андрій Любка ділиться своїми роздумами під час подорожі у тексті «У пошуках варварів: з Одеси до Балчика слідами Овідія». Слухайте у новому епізоді подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.

Про що може розповісти мова людини? Софія Андрухович ділиться роздумами про це у своєму тексті «Зимно як у псярні», який можете почути у новому епізоді подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.

Які вони душі наших історій? Катерина Калитко ділиться своїми роздумами у новому епізоді подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.

Наскільки життя людини залежить від дрібних сюжетів, які трапилися з нею колись на самому початку? Та як ці бічні лінії потім впливають на подальше життя? Розмірковує Софія Андрухович у своєму тексті «Як влаштований цей світ». Слухайте у новому епізоді подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.

Про що може нагадати звичайний запах гасу? Андрій Бондар ділиться своїми спогадами у своєму тексті «Моя мадленка», який можете почути у новому епізоді подкасту «Повітряна стихія» від Радіо Культура.